Соціоніка — це концепція в психології, що описує шістнадцять соціонічних типів особистості, кожен з яких має свої характерні риси мислення. Структура соціоніки була уперше розглянута її авторкою Аушрою Аугустинавічюте у книзі “Дуальна природа людини”, написаній ще у 80-х роках. В основі соціоніки лежить типологія швейцарського психолога Карла Юнга, проте слід розуміти, що по своїй структурі соціоніка значно перевершує інші пост-юнгіанські концепції, існуючі до сьогодення (на зразок типології Майерс-Бріггс), оскільки вона має структурну модель, що описує взаємозв’язки між різними її елементами.
Говорячи науковою мовою, предметом дослідження в соціоніці є інформація: відомості, що характеризують явища, з яких складається наш світ, і процеси, що протікають в нім. У свою чергу об’єктом дослідження є інформаційний метаболізм – те, як саме наша психіка сприймає, обробляє і засвоює ці відомості. Таким чином, за допомогою соціотипів ми описуємо різні типи мислення (їх прийнято називати типами інформаційного метаболізму)
У основі кожного типу ІМ лежить модель А: взаємозв’язана структура з восьми функцій. Різні функції характеризується різними особливостями сприйняття, обробки та засвоєння інформації. Так, для зручності за ними закріплені назви (базова, творча, рольова…), на основі яких у нас формується образ їх роботи. Проте, функція – це не просто результат узагальнення наших спостережень за проявами різних типів, як прийнято вважати. Функція – це елемент психіки, що задає властивості, згідно з якими працює наше мислення.
Так, функції ІМ задаються за допомогою комбінацій із семи властивостей, що описують те, як наша психіка сприймає, обробляє і засвоює інформацію. Завдяки цим властивостям ми можемо по цеглинці розібрати, як працює кожен тип. Основні відмінності між соціонічними типами визначає те, які аспекти інформації обробляють їх функції. Так, у одного типу на базову функцію доводиться аспект білої сенсорики, а у іншого, припустимо, це біла інтуїція. Таким чином, знаючи, за що відповідають ці аспекти і як саме влаштована базова функція, ми розуміємо, чим мислення одного з цих типів відрізняється від мислення іншого.
Взаємодія представників двох соціонічних типів прийнято називати міжтипними відносинами. У нашому розумінні більш коректно говорити “тип інформаційного обміну”, оскільки, як ми вже з’ясували, соціоніка описує не так характери людей, як особливості їх мислення, отже, і взаємодія типів в ній відбувається на не особистісному рівні, а на інформаційному. Таким чином, знаючи типи конкретних людей, ми можемо описати, у чому полягатимуть основні складнощі в їх взаєморозумінні, а також збудувати гармонійнішу і продуктивнішу модель їх взаємодії.
Також в соціоніці застосовуються підтипи DCNH, що описують чотири можливі моделі поведінки для кожного соціонічного типу. Так, незалежно від того, який у людини тип, він може бути виражений в поведінці через домінантний, креативний, нормуючий або гармонізуючий підтип. Як і типи, підтипи мають свої характерні властивості, прояви, що пояснюють їх, і, на відміну від соціонічного типу, підтипи можуть мінятися під тривалим впливом середовища. Іншими словами, вони є динамічною адаптацією соціонічного типу під зовнішні обставини.
Власне, це усе, що можна розповісти, щоб провести для вас базове знайомство з соціонікою. Якщо ви уперше зайшли на наш сайт з наміром вивчити соціоніку, рекомендуємо ознайомитися з нашими теоретичними статтями, яких дуже багато в різних розділах сайту, а також підписатися на наш youtube-канал, на якому ми публікуємо безліч іншої корисної інформації. Також, якщо ви хочете пройти професійне типування по соціоніці, ви можете записатися на нього на цій сторінці, заповнивши відповідну форму і залишивши в ній свої контактні дані.