Модель А – це модель інформаційного метаболізму людини. Наповнюючись певним чином інформаційними аспектами, вона формує тип інформаційного метаболізму (тип ІМ або ТІМ), іншими словами – соціонічний тип людини. Названа модель А на честь авторки соціоніки, литовської соціологині Аушри Аугустінавічюте. Її винахід дає відповідь на запитання, як функціонує соціонічний тип. За допомогою моделі А було сформовано концепцію взаємодії соціонічних типів, чого немає, наприклад, у широко застосовуваної на заході типології Майєрс-Бріггс.
Модель А складається з восьми функцій, кожна з яких задається унікальною комбінацією з семи властивостей роботи, що відповідають за особливості сприйняття, обробки та засвоєння конкретного аспекту інформації. Усі функції мають свої номери і назви, що відображають “образ” їхньої роботи. Так, є базова (1), творча (2), рольова (3), больова (4), сугестивна (5), активаційна (6), обмежувальна (7) і фонова (8) функції.
Різниця між усіма соціонічними типами визначається тим, з інформацією по яким аспектам працюють їхні функції: наприклад, базова функція Наполеона працює з аспектом чорної сенсорики, тоді як базова функція Драйзера – з аспектом білої етики. Важливо розуміти, що властивості самих функцій від типу до типу не змінюються, а змінюється лише положення аспектів у моделі. Так, той самий Драйзер сприймає інформацію за аспектом чорної сенсорики не через базову функцію, як Наполеон, а через творчу. Цим і пояснюється різниця в “баченні світу” різними типами.
Щоб краще розуміти, як працюють функції, необхідно знати, в яких функціональних блоках вони перебувають, тобто якими властивостями функцій вони задаються. Так, наприклад, активаційна (шоста) функція перебуває в блоках продуктивних, вітальних, інертних, шаблонних, слабких, розвантажених та ціннісних функцій. Це означає, що вона сприймає інформацію через властивості “вітальність” і “розвантаженість”, обробляє – через властивості “продуктивність” та “інертність”, а засвоює – через властивості “шаблонність” та “слабкість”. Також активаційна є ціннісною функцією, що означає, що всім типам подобається сприймати, обробляти та засвоювати інформацію по ній.
Важливо також розуміти, що не існує більш-менш схожих за властивостями одна на одну пар функцій. Усі функції одночасно схожі й несхожі, оскільки в будь-якої пари з них завжди знайдеться три спільні (і чотири протилежні) властивості. Так, виходячи з таблиці, можна побачити, наприклад, що сугестивна (п’ята) і фонова (восьма) функції обидві є вітальними, контактними і завантаженими, але відрізняються одна від одної тим, що сугестивна є акцептною, ситуативною, слабкою і ціннісною, а фонова – продуктивною, шаблонною, сильною і неціннісною.
Важливо розуміти, що коли Ви визначаєте функції типу за двома/трьома властивостями, не можна робити однозначні висновки про тип людини. Так, наприклад, визначивши інертність, ментальність і завантаженість сприйняття аспекту білої логіки (БЛ), можна передчасно подумати, що типуємий – Максим Горький, скинувши з рахунків такі типи, як “Робесп’єр”, “Гекслі” та “Наполеон”, у яких аспект БЛ сприймається через ті самі властивості. Багаторічна практика типування показує, що саме так дуже часто трапляються помилки у визначенні типу, коли одні функції приймають за інші (у цьому прикладі базову БЛ можна легко сплутати з больовою).